что такое тижни на украинском
тиждень
1 тиждень
См. также в других словарях:
тиждень — жня, ч. 1) Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно. || Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк. || чого, який. Семиденний строк, призначений для проведення якоїсь громадської роботи, кампанії. Тиждень книжки. 2) у … Український тлумачний словник
тиждень Ваїй — Те саме, що тиждень Вербний … Словник церковно-обрядової термінології
тиждень — [ти/ждеин ] жн а, ор. жнеим, м. (на) жн і, р. мн. жн іў … Орфоепічний словник української мови
тиждень — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
тиждень Страсний — Тиждень перед святом Воскресіння Христового, богослужіння якого присвячене спогадові про останні дні земного життя Ісуса Христа: Його хресних страждань, смерті й поховання; Великий тиждень; розм. Білий тиждень … Словник церковно-обрядової термінології
тиждень Квітний — і тиждень Цвітний Те саме, що тиждень Вербний … Словник церковно-обрядової термінології
тиждень Квітоносний — і тиждень Цвітоносний Те саме, що тиждень Вербний … Словник церковно-обрядової термінології
тиждень Томин — і тиждень Фомин Другий тиждень післясвяття Пасхи, протягом якого у церквах та на цвинтарях здійснюють заупокійні богослужіння, поминаючи померлих членів Христової Церкви; розм. Проводи … Словник церковно-обрядової термінології
тиждень Вербний — Останній тиждень Великого Посту; Квітоносний тиждень; Квітний тиждень; тиждень Ваїй … Словник церковно-обрядової термінології
тиждень Сиропусний — Останній тиждень перед Великим Постом, у який ще дозволено споживати молочні страви; Сирний тиждень; Сироїдний тиждень; Масний тиждень; Масниця; Масляна; розм. Приспільниця; Пущення … Словник церковно-обрядової термінології
тиждень Світлий — Перший тиждень післясвяття Пасхи, богослужіння якого присвячене прославленню події Воскресіння Ісуса Христа; Пасхальний тиждень; Великодній тиждень … Словник церковно-обрядової термінології
Тижні чи тиждні як правильно?
Правильно
Тижні, але тиждень — в українській мові в деяких відбувається спрощення або чергування приголосних в коренях слів. Зокрема спрощується або чергується «д» і «ж»: тиждень – тижні, ходити – ходжу, водити – воджу.
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
| називний | тиждень | тижні |
| родовий | тижня | тижнів |
| давальний | тижневі, тижню | тижням |
| знахідний | тиждень | тижні |
| орудний | тижнем | тижнями |
| місцевий | на/у тижні | на/у тижнях |
| кличний | тижню | тижні |
До відпустки залишилось два тижні.
Через три тижні поїду до бабусі.
До кінця зими залишились лічені тижні.
Прийду в гості через тиждень.
ТИЖДЕНЬ
Смотреть что такое ТИЖДЕНЬ в других словарях:
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
без ти́жня день, жарт. Дуже малий, короткий термін. — Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв’язався (Григорій Тютюнник). (по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний). сім п’я́тниць (неді́ль) на ти́ждень у кого. Хто-небудь дуже часто і легко змінює свої рішення, наміри, настрій і т. ін. — Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п’ятниць на тиждень, і він жне там, де не сіє (Є. Гуцало); (Марта:) У вас, тату, сім п’ятниць на тиждень: то хвалите Артема, то гудите (М. Зарудний). на ти́ждень сім п’я́тниць. — В нього почали боліти зуби та стало судомить у ногах. Та й на вдачу він легковажний — в його було на тиждень сім п’ятниць (І. Нечуй-Левицький). як (мов, на́че і т. ін.) три дні (ти́ждень) (хлі́ба) не їв. 1. Дуже повільно, мляво. Чвала, як три дні не їв (Укр.. присл..); — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов). 2. Тихо, неголосно. Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис). смотреть
ТИЖДЕНЬ
-жня, ч. 1) Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно. || Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк. || чого, який. Семид. смотреть
ТИЖДЕНЬ
-жня, ч. 1》 Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно.|| Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк.|| чого, який. Сем. смотреть
ТИЖДЕНЬ
ТИ́ЖДЕНЬ (сім днів), НЕДІ́ЛЯ розм., СЕДМИ́ЦЯ заст. Кожного тижня правили службу в неділю — у неділю вмирав тиждень і народжувався другий (М. Хвильовий). смотреть
ТИЖДЕНЬ
7-денний відрізок часу, пов’язаний, очевидно, з фазами Місяця; користувалися у Вавилоні у II тис. до н.е., запроваджений у Римі (321 н.е.), прийнятий у. смотреть
ТИЖДЕНЬ
род. відм. тижняweekчерез тиждень — in a weekна тому тижні — next weekдва тижні — fortnightчерез два тижні — this day fortnight
ТИЖДЕНЬ
[tyżden’]ч.tydzieńчерез тиждень — za tydzieńтиждень тому — przed tydzieńem (tydzień temu)
ТИЖДЕНЬ
【阳】 星期, 礼拜, 周Минулого тижня 在上周На тому тижні 在那一周Два тижня 两周, 两星期На цьому тижні 在本周
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
7-денний відрізок часу, пов’язаний, очевидно, з фазами Місяця; користувалися у Вавилоні у II тис. до н.е., запроваджений у Римі (321 н.е.), прийнятий у середньовічному церковному календарі. смотреть
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
неделя минулого тижня, на тому тижні — на прошлой [той] неделе
ТИЖДЕНЬ
-жня m tydzień через
до na tydzień przed
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ти́ждень іменник чоловічого роду
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ БІЛИЙ
див. тиждень Страсний
ТИЖДЕНЬ ВАЇЙ
Те саме, що тиждень Вербний
ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКИЙ
Те саме, що тиждень Страсний
ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКОДНІЙ
Те саме, що тиждень Світлий
ТИЖДЕНЬ ВЕРБНИЙ
Останній тиждень Великого Посту; Квітоносний тиждень; Квітний тиждень; тиждень Ваїй
ТИЖДЕНЬ ВСЕЇДНИЙ
Те саме, що загальниця
ТИЖДЕНЬ КВІТНИЙ
і тиждень Цвітний Те саме, що тиждень Вербний
ТИЖДЕНЬ КВІТОНОСНИЙ
і тиждень Цвітоносний Те саме, що тиждень Вербний
ТИЖДЕНЬ МАСНИЙ
Те саме, що тиждень Сиропусний
ТИЖДЕНЬ М’ЯСОПУСНИЙ
Передостанній тиждень перед Великим Постом, коли ще дозволено споживати м’ясні страви; М’ясопуст
ТИЖДЕНЬ ПАСХАЛЬНИЙ
Те саме, що тиждень Світлий
ТИЖДЕНЬ ПОХВАЛЬНИЙ
П’ятий тиждень Великого Посту
ТИЖДЕНЬ СВІТЛИЙ
Перший тиждень післясвяття Пасхи, богослужіння якого присвячене прославленню події Воскресіння Ісуса Христа; Пасхальний тиждень; Великодній тиждень
ТИЖДЕНЬ СЕРЕДОХРЕСНИЙ
Те саме, що тиждень Хрестопоклонний
ТИЖДЕНЬ СИРНИЙ
Те саме, що тиждень Сиропусний
ТИЖДЕНЬ СИРОЇДНИЙ
Те саме, що тиждень Сиропусний
ТИЖДЕНЬ СИРОПУСНИЙ
Останній тиждень перед Великим Постом, у який ще дозволено споживати молочні страви; Сирний тиждень; Сироїдний тиждень; Масний тиждень; Масниця; Масляна; розм. Приспільниця; Пущення. смотреть
ТИЖДЕНЬ СТРАСНИЙ
Тиждень перед святом Воскресіння Христового, богослужіння якого присвячене спогадові про останні дні земного життя Ісуса Христа: Його хресних страждань, смерті й поховання; Великий тиждень; розм. Білий тиждень. смотреть
ТИЖДЕНЬ СУЦІЛЬНИЙ
Те саме, що загальниця
ТИЖДЕНЬ – ТИЖНЕВИЙ, ПРОЇЗД – ПРОЇЗНИЙ, РОЗ’ЇЗД – РОЗ’ЇЗНИЙ, ЛЕСТОЩІ – УЛЕСЛИВИЙ, ЩАСТЯ – ЩАСЛИВИЙ, ВІСТЬ – ВІСНИК, КОРИСТЬ – КОРИСНИЙ, ЧЕСТЬ – ЧЕСНИЙ, ЯКІСТЬ – ЯКІСНИЙ, ЗАХИСТ – ЗАХИСНИЙ, СТЕЛИТИ – СЛАТИ, ЗАП’ЯСНИЙ, КІСТЛЯВИЙ, ПЕ
спрощення в групах приголосних Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає. На письмі фіксується: 1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз’їзд – роз’їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять. 2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути. 3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник. Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці). смотреть
слово++тижни
1 слово
сло́во в сло́во — сло́во в сло́во; то́чка в то́чку, то́чь-в-то́чь
сло́во за сло́вом — ( о медленном чтении) сло́во за сло́вом; сло́во за сло́во; сло́во за сло́вом
слів нема́є — слов нет, не хвата́ет слов
сло́во че́сті (го́нору) — че́стное сло́во
взя́ти сло́во — взя́ть сло́во; ( получить от кого-либо обещание) взя́ть сло́во
від сло́ва прил. — посло́вный; нар. по́словно
злама́ти сло́во — наруша́ть, нару́шить сло́во
на слова́х — на слова́х; ( устно) слове́сно (нар.)
повча́льне сло́во лит. — поуче́ние
по́ми́лка на сло́ві — огово́рка, обмо́лвка
помиля́тися, помили́тися на сло́ві — огова́риваться, оговори́ться, обмо́лвиться ( соверш. )
2 слово-паразит
3 слово-табу
4 дієслово
5 бач
бач яка́ спра́ва! — вишь (поди́) како́е де́ло!
6 бачити
ба́чачи — ви́дя; (перед сущ.) при ви́де (кого́, чего́)
(чи) ви ба́чите (ба́чили) — ( как вводное слово) изво́лите [ли] ви́деть
7 бачитися
8 безперечно
9 бува
10 бувало
11 буквальний
12 було
13 видимо
14 видко
15 видно
16 випадати
випада́(є), випада́ло — сле́дует, сле́довало
не випада́(є), не випада́ло — не сле́дует, не сле́довало; неприли́чно, не прили́чествует, не прили́чествовало; ( не должно) не прихо́дится, не приходи́лось
випада́(є) диал. — ( вводное слово) выхо́дит, зна́чит, ста́ло быть
17 випадком
18 виявляється
19 виявлятися
з цього виявля́ється — из этого я́вствует
20 відомо
до́сить відо́мо, що. — доста́точно изве́стно, что. дово́льно хорошо́ изве́стно, что. ; небезызве́стно, что.
ТИЖДЕНЬ
1) Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно. || Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк. || чого, який. Семиденний строк, призначений для проведення якоїсь громадської роботи, кампанії. Тиждень книжки.
2) у знач. присл. тижнями. Протягом тривалого часу, що в кілька разів перевищує семиденний строк.
Смотреть что такое ТИЖДЕНЬ в других словарях:
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
без ти́жня день, жарт. Дуже малий, короткий термін. — Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв’язався (Григорій Тютюнник). (по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний). сім п’я́тниць (неді́ль) на ти́ждень у кого. Хто-небудь дуже часто і легко змінює свої рішення, наміри, настрій і т. ін. — Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п’ятниць на тиждень, і він жне там, де не сіє (Є. Гуцало); (Марта:) У вас, тату, сім п’ятниць на тиждень: то хвалите Артема, то гудите (М. Зарудний). на ти́ждень сім п’я́тниць. — В нього почали боліти зуби та стало судомить у ногах. Та й на вдачу він легковажний — в його було на тиждень сім п’ятниць (І. Нечуй-Левицький). як (мов, на́че і т. ін.) три дні (ти́ждень) (хлі́ба) не їв. 1. Дуже повільно, мляво. Чвала, як три дні не їв (Укр.. присл..); — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов). 2. Тихо, неголосно. Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис). смотреть
ТИЖДЕНЬ
-жня, ч. 1》 Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно.|| Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк.|| чого, який. Сем. смотреть
ТИЖДЕНЬ
ТИ́ЖДЕНЬ (сім днів), НЕДІ́ЛЯ розм., СЕДМИ́ЦЯ заст. Кожного тижня правили службу в неділю — у неділю вмирав тиждень і народжувався другий (М. Хвильовий). смотреть
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
7-денний відрізок часу, пов’язаний, очевидно, з фазами Місяця; користувалися у Вавилоні у II тис. до н.е., запроваджений у Римі (321 н.е.), прийнятий у. смотреть
ТИЖДЕНЬ
род. відм. тижняweekчерез тиждень — in a weekна тому тижні — next weekдва тижні — fortnightчерез два тижні — this day fortnight
ТИЖДЕНЬ
[tyżden’]ч.tydzieńчерез тиждень — za tydzieńтиждень тому — przed tydzieńem (tydzień temu)
ТИЖДЕНЬ
【阳】 星期, 礼拜, 周Минулого тижня 在上周На тому тижні 在那一周Два тижня 两周, 两星期На цьому тижні 在本周
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
7-денний відрізок часу, пов’язаний, очевидно, з фазами Місяця; користувалися у Вавилоні у II тис. до н.е., запроваджений у Римі (321 н.е.), прийнятий у середньовічному церковному календарі. смотреть
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
неделя минулого тижня, на тому тижні — на прошлой [той] неделе
ТИЖДЕНЬ
-жня m tydzień через
до na tydzień przed
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ти́ждень іменник чоловічого роду
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ
ТИЖДЕНЬ БІЛИЙ
див. тиждень Страсний
ТИЖДЕНЬ ВАЇЙ
Те саме, що тиждень Вербний
ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКИЙ
Те саме, що тиждень Страсний
ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКОДНІЙ
Те саме, що тиждень Світлий
ТИЖДЕНЬ ВЕРБНИЙ
Останній тиждень Великого Посту; Квітоносний тиждень; Квітний тиждень; тиждень Ваїй
ТИЖДЕНЬ ВСЕЇДНИЙ
Те саме, що загальниця
ТИЖДЕНЬ КВІТНИЙ
і тиждень Цвітний Те саме, що тиждень Вербний
ТИЖДЕНЬ КВІТОНОСНИЙ
і тиждень Цвітоносний Те саме, що тиждень Вербний
ТИЖДЕНЬ МАСНИЙ
Те саме, що тиждень Сиропусний
ТИЖДЕНЬ М’ЯСОПУСНИЙ
Передостанній тиждень перед Великим Постом, коли ще дозволено споживати м’ясні страви; М’ясопуст
ТИЖДЕНЬ ПАСХАЛЬНИЙ
Те саме, що тиждень Світлий
ТИЖДЕНЬ ПОХВАЛЬНИЙ
П’ятий тиждень Великого Посту
ТИЖДЕНЬ СВІТЛИЙ
Перший тиждень післясвяття Пасхи, богослужіння якого присвячене прославленню події Воскресіння Ісуса Христа; Пасхальний тиждень; Великодній тиждень
ТИЖДЕНЬ СЕРЕДОХРЕСНИЙ
Те саме, що тиждень Хрестопоклонний
ТИЖДЕНЬ СИРНИЙ
Те саме, що тиждень Сиропусний
ТИЖДЕНЬ СИРОЇДНИЙ
Те саме, що тиждень Сиропусний
ТИЖДЕНЬ СИРОПУСНИЙ
Останній тиждень перед Великим Постом, у який ще дозволено споживати молочні страви; Сирний тиждень; Сироїдний тиждень; Масний тиждень; Масниця; Масляна; розм. Приспільниця; Пущення. смотреть
ТИЖДЕНЬ СТРАСНИЙ
Тиждень перед святом Воскресіння Христового, богослужіння якого присвячене спогадові про останні дні земного життя Ісуса Христа: Його хресних страждань, смерті й поховання; Великий тиждень; розм. Білий тиждень. смотреть
ТИЖДЕНЬ СУЦІЛЬНИЙ
Те саме, що загальниця
ТИЖДЕНЬ – ТИЖНЕВИЙ, ПРОЇЗД – ПРОЇЗНИЙ, РОЗ’ЇЗД – РОЗ’ЇЗНИЙ, ЛЕСТОЩІ – УЛЕСЛИВИЙ, ЩАСТЯ – ЩАСЛИВИЙ, ВІСТЬ – ВІСНИК, КОРИСТЬ – КОРИСНИЙ, ЧЕСТЬ – ЧЕСНИЙ, ЯКІСТЬ – ЯКІСНИЙ, ЗАХИСТ – ЗАХИСНИЙ, СТЕЛИТИ – СЛАТИ, ЗАП’ЯСНИЙ, КІСТЛЯВИЙ, ПЕ
спрощення в групах приголосних Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає. На письмі фіксується: 1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз’їзд – роз’їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять. 2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути. 3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник. Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці). смотреть